З останніх спроб подивитися:

"Up in the Air" з Клуні - повний відстій.

"An Education" ("Виховання почуттів") - зроблено непогано, але нудно й передбачувано. Нічого нового. Про порядну британську дєвочку, яка вирішила забити на навчання й втюрилася в удвічі за неї старшого гламурного мужика. Мужик, ясна річ, виявився не тим, за кого себе видавав, а дєвочка врешті взялася за розум.

"Аватар" - найпрекрасніше, що було в цьому фільмі - це його дивовижна властивість навіювати глибокий здоровий сон хвилині десь так на 20-й перегляду.

Це все, значицця, були претенденти на оскар. А тепер до нормального кіно:

"Франсуаза Саган"/ Sagan (2008) - непогана кінобіографія, від часу написання першого роману до хворої самотньої старості авторки. Мене дещо дратувало те, що стрічку спробували витримати в дусі писанини самої Саган, безбожно пересипаючи цитатами й алюзіями. Тож сама кінобіографія стала звучати як один з її романів - той самий настрій, той самий ритм, ті самі колізії. Замість того, щоб подивитися на життя Саган відсторонено, творці фільму стали грати під її дудку.