Хто шо, а panivzdu  дні праздни услаждаша читанням раннього графоманського Пушкіна й під впливом його Русланів і Людмил марить прєданьями старіни глубокой. Ну й різною хрєнотєнью типу цьої:

По славянскому гороскопу я Майя

Майя (Сева)
24 августа - 8 сентября



Рожденным в месяц серпень (август) и вересень (сентябрь) покровительствовала богиня-кормилица Майя, олицетворяющая природу, дарующую плоды. Она постоянно находилась в процессе круговорота жизненных сил, раз за разом воссоздавая свои дары, поддерживая жизнь.

Майа изображалась в виде прекрасной зрелой женщины с длинными волосами, в руках у которой спелые яблоки и гроздья винограда. Она покровительствовала хорошей погоде, плодородным землям, живительным солнечным лучам и дождям, поэтому была очень любима и почитаема. Ее зрелая красота символизировала состояние природы во время сбора урожая: длинные волосы - обильные нивы, полные колосьев. Спелые плоды и ягоды и само время их поспевания - это окончание лета и начало осени.

Также и люди, находящиеся под покровительством Майи: они постоянно погружены в заботы, большая часть которых направлена на благо окружающих. Их почти не утомляет этот процесс: они просто не могут без него жить. Уж если они и присаживаются отдохнуть, то непременно с книгой, вязанием или каким-нибудь другим делом в руках. Тихие неприметные Майи обладают даром сглаживать любые конфликты, отогревать души людей, примирять врагов. Под руководством Майи все решается ко всеобщему удовольствию и без обид. С такими покладистыми людьми легко работать.

Однако, подобно матери природе, они нуждаются в опеке со стороны близких: им должна быть обеспечена надлежащая атмосфера для труда, иначе они могут очень быстро растратить свои силы. Человек- Майя стремится к тонким отношениям, скромен, довольствуется малым. Ему нравится все чистое и естественное: свежий хлеб, спелые яблоки, запах сосновой смолы и нового ситчика. Собственный дом для Майи куда желаннее, чем городская квартира. Человек-Майя обладает чувством меры, терпимостью и терпением. А кроме того, какой-то удивительной нравственной зоркостью, чуткостью к чужой беде.

Люди под покровительством Майи гостеприимны, приветливы, у них удивительное мягкое чувство юмора. Пора ранней осени - время уборки, сбора овощей, фруктов, грибов, заготовок на зиму. Поэтому дети Севы смотрят в будущее озабоченно, с некоторой тревогой. Иногда чрезвычайно осторожны, недоверчивы к людям, консервативны. Любят, когда в жизни царит порядок, заведенный раз и навсегда, перемены их настораживают.

Майям нужно учиться оптимизму. Их лучшие качества: справедливость и доброта, стремление к гармонии, миру и покою. Супружество хозяйственной домовитой и непритязательной Майи складывается, как правило, удачно. А вот детей у нее мало, а может и вовсе не быть. Это обидно, ведь дом человека - Майи обычно - это полная чаша, да и люди тянутся к ним. Рядом с этими милыми детьми осени так приятно отдохнуть душой.

Другие знаки славянского гороскопа.

Мінкульту треба дати премію за святе діло популяризації перлин світового кінематографа: тепер навіть ті, хто не палав особливою любов"ю до Саші Барона Коена, подивляться його "Бруно". Пропоную також внести до списку заборонених в Украні фільмів усьо, шо зняв Феліні, Бергман, Тарковський, Довженко, Пазоліні і прочіє і прочіє. Будем привертать до них увагу. А шо, треба ж виховувати смаки юного покоління.

(П.С.Якась свідома персона на кієв_джорналіст уже розмістила гнівний пост, в якому пропонує вийти на демонстрацію на захист "Бруно" )))).  Воно і правильно - давно пора вдарить по кабінетних гомофобах (в буквальному сенсі цього слова - людиноненависниках тіпа) гомокарнавалом. Коена запросимо )). Блакитна революція, гг).

Це екранізація знаменитого роману Елізабет Гоудж "The Little White Horse". Улюблену книжку багатьох поколінь взявся вивести на екран Габор Чупо, позаду в якого - напружена й на диво успішна робота над "Мостом в Терабітію" - іншим шедевром дитячої літератури пера Кетрін Патерсон. Обидві книжки мають багато спільного - відчайдухів героїв, глибину й мудрість, проповідь любові й прощення. А також дивовижний казковий світ, який стає частиною нашої реальності, якщо тільки ти вмієш дивитися, слухати і маєш чисте хоробре серце.

Історія прокляття Місячної долини в сценарії пережила ряд видозмін й стала менш сентиментальною та більш сучасною за роман 1946 року. Дядечко Марії з огрядного сільського сквайра перетворився на молодого красеня, а Робін - з пастуха на юного лісового бандита, світ британської провінції  став більш фентезійним, а костюми героїв зовсім казкові. Коротше кажучи, історія місячної принцеси стала більш адаптованою для екрану. Не надто дорогі спецефекти й кострубатенькі лев з однорогами компенсуються чудовою грою юної акторки та дивовижною музикою. Водночас картину не назвеш однозначно успішною, і це провина не творців фільму, а самої книжки. Попри всю фентезійність і колоритність роману Елізабет Гоудж "The Little White Horse" належить до тих книжок, краса яких - найперше в стилі, в розміреному перетіканні слів, в логіці авторської оповіді. Такі книжки не просяться на екран, бо лише в тиші усамітнення, коли ти сам на сам з текстом, виникає їхня тонка, тендітна магія.

Ну прям майже фсьо правда, окромя мами і тата.

Ох уж эти родственички.....

Ваше имя Ваш папа... Маг А мама... Русалка Ваш брат Принц бла-бла королевства Сестричка у вас... Царевна-лягушка))) Бабушка... Баба-яга))) Дедушка... Леший (не плохая компания) А живете вы... В русских сказках)) иди почитай))) Мое пожелание вам... Не кормите избушку семечками

все гадания на aeterna.ru

Є актори, яким на роду написано зіграти в фільмах на релігійну тематику - надто характерна в них зовнішність. Ну там, для прикладу, Моніка Белуччі, викапана біблійна блудниця. Або Кеану Рівз - екзорцист і кібермесія. Гері Олдмен - то грішний священик, то проклятий Дракула. На разі я не можу відірватися від образів, які створює на екрані Тільда Свінтон. Її розкішна шотландська аристократична зовнішність, холодна краса дуже промовисті в "Хроніках Нарнії", де стають усособленням гріха і смерті.  Неперевершена вона і в "Костянтині", де зіграла андрогіна Габріеля.

Можете назвати ще когось із цієї когорти?

I'm a happy member of the Addams family.

Ви любите дощ? Чому? Який саме?
Ви не любите дощ? Чому?
З чим ви асоціюєте дощ?
Ідеальний дощ?
Найпаскудніший дощ на світі?
Що робити в дощ?

"Коко до Шанель" з Одрі Тоту - ну таке собі... Я би сказала "нудота", але щось там все ж було. Щось змусило додивитися до кінця. Очевидно, зачепив попелюшковий потенціал сюжету. Історія про бідну модистку, яка підробляє вночі співачкою в дешевих забігайлівках, не маючи особливого хисту. Про дівчину, єдина надія якої на краще життя - це знайти собі багатого коханця. Не подобається - ну нічого, можна й потерпіти. Все ж таки у нього замок... А там, може й пощастить здибати когось кращого. Тут мало бути багато болю, драми, глибини... Або цинізму, іронії, зневіри. В теорії. На ділі ж - нічого. Сумовиті погляди й статичні пози трохи зів"ялої Амелі і безмежна занудність (як її тільки коханці терпіли?). Не полишає відчуття награності, притягнутості за вуха всього, що відбувається. Але й це ти готовий терпіти, бо чекаєш - ось-ось тобі скажуть щось, якусь штуку, заради якої вони знімали все оце-во. І - ніфіга. Ну окей, сюжет про попелюшку - це дітище Голівуду. Не схотіли французи розкривати цей сюжет по-американськи, то хай би розкрили його по-французьки. Зазвичай у хорошій французькій драмі найголовніше не проговорюється, а промовчується. А у цій драмі промовчується ледь не все. Можливо тому, що авторам і не було чого особливо сказати? Для порівняння - стрічка La môme (Жизнь в розовом цвете - рос. пер.), біографія Едіт Піаф. Наскільки це талановитіше і цікавіше!

Ну ок, щось давно не було в мене тут якогось попсового трьопа.  Тому підкину пару тез, з приводу яких не проти потріпацця на тему.

1. Я люблю усілякий геройський треш типу спайдерменів і суперменів.
2. Я ненавиджу вишиванки, я від них просто блюю і ніколи, навіть за великі-великі бабки, не пройшлася би у вишиванці по місту.
3. Я люблю палити книжки.
4. Я ненавиджу Жадана (Жадана-прозаїка, поета ще якось терплю).
5. Я люблю Мівіну.
6. Я ненавиджу фестивальні тусовки.

Старі бабчині тумби, табуретки й стіл із кухні ми пофарбували в металік. Вийшло таке собі інопланетне ретро. Мене аж пре.
Тим часом моя гуцульська кімната перетворюється в кімнату народів Африки і Південної Америки. Завтра куплю темного лаку й перефарбую бра слов"янське в бра африканське. Поруч уже висять в афро-китайській рамочці мальовані пастеллю квадратики, які мама відмовилася коментувати.

Жінка, яка пече - це...

Фільм популярного італійського письменника, сценариста і музичного критика Алесандро Баріко про дев"яту симфонію Бетховена. Про те, чим вона була насправді в історичному контексті, в рецепції слухачів того часу і чим стала у сприйнятті наших сучасників, а головне, чим вона була для самого Бетховена - не перемогою, а поразкою, з певної точки зору. Естетика стрічки фантасмагорична, багато перегуків з "Репетицією оркестру" Феліні та іншими подібними "еталонами".  В той же час картина достатньо мейнстрімова, шоб можна було дивитися її з пивом в компанії друзів.

Готесса виявилась готом (отож нє шоб зразу на піпіську подивитись, а не маму слухати).
Люди, заберіть хтось кота!!!!!! (Див пост нижче).

Підкинули таку от красуню. Лишила б собі, але в мене своїх у шестеро раз більше. Заберіть, хто може! Часу небагато. Гадаю, день-два, поки мене не викинули з дому разом з цією готессою. Вона чорна-чорнісінька, тільки маленька біла латка на пузі й трохи білих шерстинок під шиєю. Дуже мила, доброзичлива, лащиться й увесь час мурчить. Жере все. Віддати можу в Києві або Фастові.

Я думаю, що якби Кустуриця потрапив колись на мою вулицю, він би застрелився від заздрощів. Щодня тут жити все цікавіше. Ну, а вашій увазі я пропоную милу пасторальку, в якій страшний монстр пожирає жертву репресій, цілком в дусі дорогого сербського друга. Відео не дуже якісне, тому не чути, як на всю околицю заливається гармошка. Але вона там є. Тільки циган нема. Ну нічого, некст тайм будуть, можна не сумніватись.

Здалося мені, що знайшовся претекст "Прогулянок по воді" Наутілуса.


Трохи швидше темп, але...

Ув останньому номері "Науки і техніки" є прикольна стаття про Льва Ландау з багатьма фактами, які я раніше не зустрічала. Ну от наприклад, відомо, що геніальний фізик був грозою харківських студентів - з 34 по 61 рік іспити, які проводив Ландау, здали тільки 44 людини! А поперли його з харківського інституту саме за те, що не спускав студентам (і професорам теж) неуцтва:

"В декабре 1936 г. Ландау был уволен, «так как его плохо понимали студенты». Надо признать, что преподавал предмет Ландау блестяще, но спрашивал так строго, что редкий студент мог сдать экзамен. Кроме того, он считал обязательной и общую эрудицию и мог спросить то, что к предмету, может быть, и не относится, но развивает студента. Однажды ректор университета сделал Ландау замечание за вопросы, не относящиеся к предмету. По его мнению, студентам-физикам не обязательно было знать такие подробности из программы филологов, как ... «автора Евгения Онегина и тому подобное». «Педагогическая наука этого не терпит», - добавил ректор тоном, не допускающим возражений. Ландау не сдержался, назвал слова ректора глупостью, больше которой не слышал. И был уволен".

Як ви гадаєте, наскільки технарь має право бути неуком в гуманітарній сфері? Де критичний мінімум, який він мусить знати?

Єдиний свідок, що вижив після зустрічі з чупакаброю, неперевершена Albireo, намалювала портрет дитяти чупакабри:

Ну і однозначний переможець по всім параметрам - творєніє  Mythos'а

(13:59:59 25/06/2009)
Я вырос на окраине рабочей городской
Парнишка в модной кепке зуб потёртый золотой 
Парнишка вид простой и вовсе не красавиц я  
А мне навстречу все девчёнки улыбаются 
Когда под вечер я из дома выхожу во двор 
Я всем районным чупакабрам обьявляю сбор
Включаю музыку и разноцветные огни 
С тоскою полною в глазах глядят мне вслед они 
Ведь у меня есть чупакабра он всегда со мной 
Ведь у меня есть чупакабра быстрый и шальной 
Ведь у меня есть чупа-чупакабра заводной 
Садись смелей девчонка покатаемся с тобой  

чупакабра-чупакабра под окном катается,
чупакабра чупакабра девкам очень нравицца